boikoЯк відомо, у Європі та світі обов’язковою є ротація аудитора, що обслуговує ту чи іншу компанію. Таке правило покликане зміцнити незалежність аудитора, краще захистити інтереси інвестора, поліпшити якість аудиту й загалом пожвавити ринок. Утім, аж ніяк не всі країни погоджуються з ним. Спробуємо проаналізувати міжнародний досвіт та поміркувати над цим неоднозначним питанням.

Багато держав світу на різних етапах імплементації правила ротації аудиторів змінювали його з урахуванням специфіки країни. Наприклад, Південна Корея, Аргентина та Бразилія застосовують правило обов’язкової ротації зовнішнього аудитора лише до підприємств окремих секторів економіки. Країни Європейського Союзу поки не дійшли цілковитої згоди щодо цього питання і застосування правила обов’язкової ротації аудиторів варіюється в кожній державі, що є членом ЄС. Скажімо, лише Іспанія та Італія погодилися періодично змінювати аудитора, тоді як інші країни або взагалі не дотримуються цього правила, або ж застосовують його вибірково. У США взагалі публічним компаніям дозволено співпрацювати з одним і тим самим аудитором впродовж необмеженого проміжку часу.

Нещодавно Асоціація міжнародних сертифікованих професійних бухгалтерів (Association of International Certified Professional Accountants) висловила свою незгоду щодо впровадження плану імплементації обов’язкової ротації аудиторів незалежним регуляторним органом з аудиту Південно-Африканської Республіки (ПАР). Асоціація міжнародних сертифікованих професійних бухгалтерів є досить потужною професійною організацією, яка має офіси в різних частинах світу, у своєму письмовому зверненні до уповноважених органів ПАР наголосила, що обов’язкова ротація аудиторських фірм може мати негативний вплив на якість аудиту, скоротити кількість гравців на ринку аудиторських послуг і навіть зашкодити розвитку професії.

На думку представників асоціації, обов’язкова ротація призводить до обмеження спеціалізації аудиторів, адже по суті вони виконують тривалий час одні й ті самі завдання на знайомому їм роками підприємстві. Як наслідок, аудиторським фірмам у подальшому буде важко втримати професійних аудиторів, що прагнуть розвиватися і збагачувати свій досвід.

Обов’язкова ротація аудиторських фірм, як заявляє асоціація, дещо нівелює роль і завдання аудиторських комітетів, що працюють на підприємстві. По суті виходить так, що зовнішні аудитори, постійно співпрацюючи з підприємством, перебирають на себе функції внутрішнього аудиту, що є неправильним і в кінцевому підсумку стає на заваді розвитку бізнесу.

Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC) не лишається осторонь будь-яких суперечливих питань, що стосуються аудиторської діяльності. Намагаючись знайти рішення неоднозначних питань, Міжнародна федерація бухгалтерів провела круглий стіл, що стосувався питання обов’язкової ротації аудиторських фірм.

У заході взяли участь представники міжнародного бізнесу, регуляторів аудиторської діяльності й розробники законодавства для провадження аудиторської діяльності. Головними питаннями, що були винесені на обговорення, стали визначення чіткої мети обов’язкової ротації аудиторів та формування зрозумілої доказової бази на користь її застосування. Думки учасників круглого столу різнилися. Дехто підтримував правило обов’язкової ротації і наводив докази ефективності її застосування. Ще хтось висловлював абсолютно протилежну думку, так само ілюструючи її прикладами.

Знайти істину досить складно, однак, як відомо, вона народжується в суперечках. Представники бізнесу, регуляторів та законодавчих органів з різних країн світу зійшлися на думці, що застосування правила обов’язкової ротації аудиторських фірм породжує багато запитань, знайшовши відповіді на які, вдасться прийняти правильне рішення.

Якого результату від правила ротації ми прагнемо досягти? Що ми очікуємо від застосування ротації? Що головніше – захист інтересів інвестора чи підтримання високої якості аудиту? Чи сприятиме застосування цього правила чесній конкуренції на ринку? Чи посилить це економіку держави? Ось на які питання потрібно шукати відповіді насамперед. Відповіді на ці питання необхідно знайти, зважаючи на наші реалії, а не копіюючи міжнародний досвід. Новації мають бути лише на користь.