Ринок аудиторських послуг глобалізується. Аби втриматися на ньому й перемогти у жорсткій конкурентній боротьбі, вітчизняні аудиторські фірми мусять приєднуватися до міжнародних професійних мереж, асоціацій чи альянсів. І хоча переважна більшість свій вибір уже зробила, набувши членства в тому чи іншому професійному об’єднанні, є й  такі, що досі вагаються. Що краще – мережа чи асоціація? На які підводні камені можуть натрапити їхні члени? Про це та інше поговоримо далі.

Мережа: тотальний контроль і нові клієнти

Обираючи професійне об’єднання, важливо чітко розуміти його особливості. Так, міжнародна професійна мережа передбачає використання єдиного бренду – члени однієї мережі мають однакову назву, корпоративний стиль, особливості подачі рекламних матеріалів тощо. Обравши мережу, варто пам’ятати, що доведеться цілком і повністю підпорядковуватися правилам головного офісу.

Здебільшого компанії, що входять до її складу, є окремими юридичними особами, утім, вони підпорядковуються головним офісам і керівним органам, які координують їхню діяльність. Крім централізованого управління, членів мережі об’єднують єдині стандарти надання послуг, методичні матеріали і навіть спільний програмний продукт. Такі вимоги дозволяють брати участь в одному проекті її представникам з різних країн, що дуже зручно під час обслуговування міжнародних клієнтів.

Для всіх членів мережі існує єдина система контролю якості послуг. Здебільшого вона працює у складі програмного продукту, обов’язкового для використання. За порушення передбачена система санкцій, а у випадку серйозних і систематичних − навіть виключення з мережі.

Процес набуття членства у професійній аудиторській мережі доволі непростий. Йому передує ґрунтовна перевірка, пройшовши яку можна отримати омріяний міжнародний статус. Головний офіс воліє працювати з лідерами ринку, здатними забезпечити підтримання корпоративних стандартів мережі.

Політика міжнародних професійних мереж спрямована на максимальне розширення території своєї присутності, тож, залучаючи нових членів, вони орієнтуються на необхідність посилити свої позиції в тій чи іншій країні. Зазвичай мережі мають по одному представнику в кожній державі. Хоча сьогодні трапляються й винятки з цього неписаного правила.

Попри обмеження в самостійності, членство в мережах має багато істотних переваг. Так, місцева аудиторська фірма може використовувати відомий у світі та потужний бренд, додаючи собі статусу. Але найголовніше, що головний офіс «ділиться» клієнтами, тож без роботи член міжнародної мережі точно не залишиться. Хороші перспективи відкриваються й для професійного розвитку персоналу. Обмін працівниками всередині мережі – звичне явище.

Однак варто зауважити, що найбільші професійні мережі вже працюють в Україні. Набути членства в них сьогодні практично неможливо.

Асоціація & альянс: самостійність і міжнародне ім’я

Професійні об’єднання на кшталт асоціацій чи альянсів, що по суті є синонімами, на відміну від мереж є більш гнучкими. Тут немає єдиної назви для всіх членів, спільного фірмового стилю, оформлення сайту, централізованого управління тощо. Водночас члени професійних асоціацій користуються єдиними стандартами обслуговування, мають право запозичувати методики та нормативні документи для роботи. Утім, асоціація нічого не вимагає, а лише рекомендує. Її члени лишаються незалежними у своїй діяльності. Щоправда, асоціація періодично проводить контроль якості послуг, які надають її члени. Деякі внутрішні документи є обов’язковими для застосування. Скажімо, політика комунікацій, особливості використання бренду, стандарти членства тощо.

Вступ до професійної асоціації не можна назвати простим. Так, фірма, яка претендує на його здобуття, проходить кілька етапів перевірки. Спочатку асоціація вимагає інформацію про діяльність компанії, її клієнтів, фінансову звітність за останні роки тощо. Якщо ці відомості задовольняють, асоціація приїжджає з перевіркою безпосередньо в офіс фірми. За умови успішного її проходження компанія нарешті набуває членства.

На відміну від професійних мереж, асоціація не обмежується лише одним представником у тій чи іншій країні. Політика інша: що більше членів в одній країні, тим міцніші позиції має асоціація.

Немає і єдиного програмного продукту для членів мережі. Нерідко асоціація може рекомендувати використовувати ту чи іншу програму, однак така вимога не є категоричною. Багато фірм – членів асоціації зацікавлені використовувати однаковий програмний продукт, оскільки це відкриває їм доступ до міжнародних проектів і клієнтів. Щодо останніх, то тут постійних «прямих поставок» немає. Вряди-годи асоціація може віддати на обслуговування клієнта, якщо замовник безпосередньо звернувся до головного офісу асоціації і його територіально найзручніше буде обслуговувати через фірму конкретного члена.

Крім того, часто члени асоціації запрошують до виконання спільних проектів своїх колег, особливо коли потрібен вузькокваліфікований спеціаліст або унікальний досвід. Утім, працювати над розширенням клієнтської бази, будучи членом асоціації чи альянсу, потрібно по-іншому.

Протягом року асоціація проводить конференції в різних куточках світу. Тематика таких заходів цікава керівництву та ключовим працівникам аудиторської фірми. Скажімо, тенденції розвитку світового ринку аудиторських послуг, особливості роботи з клієнтами, тренди у просуванні аудиторських послуг тощо. Участь у таких заходах ще й ефективна для популяризації фірми та залучення нових замовників, адже саме там зав’язуються корисні знайомства. Щоправда, потрібно бути активним і комунікабельним. Пасивне споглядання користі не принесе.

Отже, як бачимо, професійні мережі та асоціації досить різні за свою суттю. Обидва види цих професійних об’єднань мають як свої переваги, так і недоліки. Тож, обираючи, де набути членства, варто насамперед зрозуміти, які цілі переслідує фірма і чого вона хоче досягти, здобувши міжнародний статус.